До 100-річчя юннатівського руху в Україні.
Павлоград натуралістичний: миті історії

Частина 4

Створення музею природи на Станції юних натуралістів (СЮН) у 1985 році стало важливим кроком у розвитку екологічної освіти та виховання в Павлограді. Цей музей став не лише місцем зберігання цінних експонатів, але й центром науково-дослідницької та просвітницької роботи.

Музей був створений з метою підвищення екологічної свідомості учнів, ознайомлення їх з різноманіттям тваринного світу та виховання дбайливого ставлення до природи.

Він також став базою для проведення науково-дослідницької роботи юннатів, які могли вивчати анатомію та морфологію тварин.

На момент створення музей налічував 75 опудал тварин та птахів, які представляли різноманітні види, що мешкають у регіоні та за його межами.  Були оформлені експозиції: “Денні хижі птахи”, “Відділ трубконосі – чайки”, “Тварини листяного лісу”, “Представники тваринного світу тундри та тундро-тайги”, “Тварини Австралії”, “Представники Дніпровських степів”.

Експозиція музею постійно поповнювалася новими експонатами, які здобувалися в результаті експедицій, досліджень та співпраці з іншими науковими установами.

В музеї проводились екскурсії для учнів шкіл міста, під час яких вони знайомилися з різноманіттям тваринного світу та дізнавалися про необхідність його охорони. Організовувались виставки, присвячені різним аспектам охорони природи, таким як збереження рідкісних видів тварин та рослин. Проводилась науково-дослідницька робота юннатами, які вивчали анатомію та морфологію тварин. Експонати музею використовувались для проведення занять у гуртках еколого-натуралістичного профілю.

Музей природи став невід'ємною частиною освітнього процесу, де покоління юних павлоградців мали змогу на власні очі побачити багатство та різноманіття навколишнього світу.

У цьому ж 1985 році на території Вербського лісу була відкрита екологічна стежка, яка стала справжньою лабораторією під відкритим небом для юних натуралістів та школярів Павлограда. Тут вони мали можливість безпосередньо вивчати флору і фауну рідного краю, збирати гербарії, проводити фенологічні спостереження, фіксуючи зміни в природі залежно від пори року. Ця мальовнича екостежка, розташована в серці Присамар'я, з її багатим видовим складом дерев, кущів та трав'янистих рослин, перетворилася на музей живої природи, де кожен міг відчути себе частиною навколишнього світу. Тут були знайдені рідкісні рослини: рябчик малий, тюльпан дібровний, сон-трава, ряст ущільнений, проліска дволиста, півники болотні, купи на багатоквіткова, ковила волосиста, латаття біле та ін. Вона стала не лише місцем для наукових досліджень, але й унікальною школою природи для вчителів біології, учнів шкіл та юннатів, де вони могли на практиці застосовувати свої знання та відкривати для себе нові таємниці природи.

У 1987 році на СЮН було створено музей хліба, що став черговим свідченням ініціативності станції у справі екологічного та патріотичного виховання молоді. Музей став центром просвітницької роботи, а станція знову виступила ініціатором створення куточків хліба в школах міста, де діти могли дізнатися про історію хліба, його значення в житті людини та необхідність бережного ставлення до нього.

Фотографії за посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/1jY8DjIAxQW7_n3ZlzT-74r0QtZfX8whl?usp=sharing

Підготувала
директор комунального закладу
позашкільної освіти  
“Еколого-натуралістичний центр”
Павлоградської міської ради                                        Катерина КИРИЧЕНКО