Про нас
СЛОВО ДО ЧИТАЧА
Володимир Вербицьций,
директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України,
доктор педагогічних наук
Позашкільна педагогіка – це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі закону творчості, що передбачає залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, здатність почувати себе вільними на випадок невдачі, мати право на невдачу. Позашкільна педагогіка не допускає будь-якого примусу, побоювання і страху. Навпаки, вона є прихильницею розвитку незалежної думки, принципу безперервної освти, її цілісності. Наукові дослідження та педагогічна практика свідчить про динамічний і складний шлях розвитку позашкільної освіти.Аналіз становлення і розвитку позашкільної роботи з дітьми та учнівською молоддю в Україні свідчить про наявність прогресивних досягнень і позитивний вплив на творчий розвиток особистості. У процесі свого історичного розвитку позашкільна освіта і виховання набули певного досвіду, престижу і сформувались як невід’ємна части на цілісної системи освіти України.
Концепція позашкільної освіти є першим кроком і спробою наукового осмислення розвитку позашкільної освіти та виховання, і фактично відкриває простір для становлення нової галузі педагогічної науки – позашкільної педагогіки. Наша держава переживає нині нелегкі час. Та незважаючи на це, досвідчені працівники позашкільних навчальних закладів намагаються зберегти і примножити традиційні форми позакласного і позашкільного навчання та виховання, накреслюють нові шляхи розвитку еколого-натуралістичної освіти. Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного спрямування передбачає оволодіння учнями знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем. У 2010 році юннатівському руху – 85! Щиро вітаємо вас, колеги, з цим красивим ювілеєм! Зичимо вам здоров’я, щастя, успіхів на юннатівському шляху, нових ідей, творчої атмосфери, колективних та особистих досягнень! Нових злетів, легких та плідних доріг, щасливого майбуття, дорогі педагоги та юні натуралісти!ВІД ТЕРЕН ДО СЬОГОДЕННЯ
Одним з перших наставників юннатів на теренах нашої області можна вважати Івана Яковича Акінфієва (1851–1919 рр.), який майже 40 років жив і працював на Придніпров’ї. Він був одним з фундаторів шкільної екскурсійної справи, обґрунтував комплексний підхід до вивчення природи рідного краю. Програмними можна вважати його праці: «О постановке преподавания естествознания в реальных училищах» і «Значение общеобразовательных ученических экскурсий». Викладені в них положення знаходять і нині втілення у програмах екологічного виховання учнів.
ШЛЯХ ДО ВЕЛИКОЇ НАУКИ
В Дніпропетровському обласному еколого-натуралістичному центрі дітей та учнівської молоді створено систему роботи з обдарованою молоддю, спрямовану на роз виток інтелектуальних і творчих здібностей школярів, поглиблення та систематизацію їх знань у різ них галузях науки, сприяння їх духовному самовдосконаленню, професійній організації та підготовці до практичної діяльності.
АГРАРНА ЮННАТІЯ
Алла Івану, методист комунального закладу освіти
„Обласний еколого-натураістичний центр дітей та учнівської молоді”
Василь Сухомлинський
ЗМОРШКИ ЗЕМЛІ
Петро ЧЕГОРКА головний редактор часопису "Свята справа - ХХІ"
Витримавши багатолітній двобій з Людиною, (в якому немає переможців), Степ відступив. Останніми форпостами степової природи залишились балки. В них, як в своєрідних музеях просто неба, збереглися і слугують наочним свідоцтвом прадавньої природи краю ділянки різнотравно-ковилових степів, чагарників, лук, байрачних лісів. Тут же можна знайти відслонення гірських порід.
Дмитро Яворницький в «Історії запорізьких козаків» писав: «Характерним явищем запорізьких степів є так звані балки… – більш чи менш глибокі долини з пологими берегами, вкриті травою, часом лісом, які служать природними жолобами для стоку води з відкритих степових місць у ріки, річки, озера, лимани, прогної, єрики; мовою геологів балками називають мертві, недіючі, вкриті лісовою чи трав’янистою рослинністю яри. В історії балки мали певне значення як пункти поступової колонізації великої дикої й пустельної степової рівнини. В балках чи біля балок закладали спочатку бурдюги, потім зимівники й нарешті села сімейних і несі мейних запорожців. Усіх балок в степах запорізьких козаків була справді незлічена кількість, немов зірок у безмежному просторі небес».
Етимологи пояснюють походження слова «балка» запозиченням з тюркської мови («булак» – брудний потік, джерело; «балкан» – круті гори, порослі лісом). Вірогідніше, слово це – одвічно слов’янське, утворене від основи «бал», тої ж, що і слово «болото», «балище» – місце, де раніше була низина. У В. І. Даля: «Балка – длинный и широкий природный овраг в степях Малой Руси меж двух степных кряжей».
ЕКСПЕДИЦІЯ!
Що в душі у кожного – невідомо, але чітко відчуваєш заінтригованність та цікавість тих, хто з нами вперше, і щастя та захват тих, хто вже усвідомив весь сенс слова ЕКСПЕДИЦІЯ. Почалось! Перші зупинки, знайомство та роз поділ всіх учасників по секціях: геоботаніки, зоологи, гідробіологи. Слухаємо і занотовуємо керівників, відбираємо проби, досліджуємо, пізнаємо, робимо корисне. Все сплітається в душі та розквітає від чуттям задоволення та наповненості. Мабуть, саме так і повинна по чувати себе людина.
СТЕЖКАМИ ДНІПРОВСЬКО-ОРІЛЬСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
Ціль експедиції: познайомити учнів з єдиним на Дніпропетровщині Дніпровсько-Орільським заповідником; розвивати в учнів пття про взаємозв’язки рослинного організму з умовами оточуючого середовища, про зміни в світі рослин і тварин у зв’язку з настанням весни; навчити дітей визначати рослинні та тваринні об’єкти; звернути їх увагу на представників Червоної книги; сприяти естетичному вихованню учнів засобами природи; переконати учнів бережливо ставитись до весняних ефемероїдів; учити не лише користуватися природою, але й відновлювати її багатства.