АГРАРНА ЮННАТІЯ

 

Алла Івану, методист комунального закладу освіти

„Обласний еколого-натураістичний центр дітей та учнівської молоді”

 

Праця  стає великим  вихователем,  коли  вона входить у духовне  життя наших  вихованців, дає радість дружби й товаришування, розвиває допитливість і любов до знан- ня,  породжує хвилюючу  радість подолання труднощів  та перше громадянське почуття,  почуття творця матеріаль- них благ, без яких  неможливе життя людини.

Василь Сухомлинський

 

Дніпропетровщина –  аграрно-промислова область,  яка  має  всі умови для розвитку сільськогосподарського виробництва при  наявності  зміни  форм  власності та складання ринкових відносин. На сьогодні в області діє 4870 фермерських підприємств: з них тваринницьких – 1058, селянських (фермерських) – 3812, сільськогосподарські   угіддя   займають  площу 2512,3 тис. га.

Складні соціально-економічні процеси, які відбуваються на Україні, ставлять якісно нові вимоги до професійної підготовки учнів, які повинні сьогодні швидко адаптуватися до стрімких змін у  сучасному середовищі. Виникає необхідність в допомозі молоді знайти себе, компетентно обрати професію за своїм вподобанням.

Сьогодні в області нараховується  біля  600 шкільних навчально-дослідних земельних ділянок,  що складає 56% від загальної кількості шкіл. Саме тут учні роблять перші кроки професійної майстерності, а для того щоб вони вподобали природничі науки чи стали механізаторами, агрономами, зоотехніками багато залежить від ряду обставин.

В умовах економічної кризи в Україні в питанні підготовки підростаючого покоління першочерговим є реалізація завдань з поліпшення трудового навчання і виховання, забезпечення потреб особистості  у   творчій  самореалізації,  створення умов для  здобуття школярами та  учнівською молоддю додаткових знань, умінь і навичок за інтересами інтелектуального розвитку,  підготовки до  активної професійної та громадської діяльності, і  зокрема, в  сільському господарстві. За останній час у зв’язку з проведеною реорганізацією в аграрному секторі значно змінилися умови діяльності трудових аграрних об’єднань учнівської молоді.

Якщо наприкінці минулого століття  у  Дніпропетровській області діяло біля 120 аграрно-трудових об’єднань юних рослинників, овочівників, тваринників, садівників, механізаторів, то сьогодні ця цифра значно зменшилась. Але це не означає  втрату  інтересу дітей  до

сільського господарства, навпаки – робота піднялась на більш високий науковий рівень, про що свідчить активна участь дітей у Всеукраїнських конкурсах та акціях: «Плекаймо сад»,  «Кролик»,  «На  кращу шкільну навчально-дослідну земельну ділянку», «Юний селекціонер», досягнень юних зоологів-тваринників, раціоналізаторів та винахідників.

Вирощений    власними    руками врожай викликає у дитини бажання працювати вдвічі більше. І якщо вдається це підтримати, організовуючи роботу аграрних трудових об’єднань, навчаючи юннатів у гуртках сільськогосподарського напряму,  то  це  буде найкращий результат роботи керівника.  Дійсно,  сільські діти тісніше пов’язані з природою, сільськогосподарським виробництвом, добрим прикладом для  дітей є праця  батьків-хліборобів, механізаторів, фермерів

Звернемось до минулого і згадаймо A. C. Макаренка, який створив  систему залучення  учнів  до продуктивної праці. Його вихованці вирощували пшеницю, проводили свято Першого снопа, пізнавали ази мудрості хлібороба: працювали в групах юних свинарів, конюхів, ковалів. Учні вивчали основи промислового та сільськогосподарського  виробництва, їм  читались лекції агрономічної тематики.

Поєднання трудового виховання  та  дослідницької роботи було характерним для  натуралістичних гуртків,  що працювали того часу в школах, а згодом і на станціях юних натуралістів, мережа яких створювалась в середині 20-х років минулого століття в різних регіонах України.

У 1932 році в Дніпропетровську була створена Обласна сільськогосподарська та технічна станція, метою якої була координація юннатівського руху на теренах області.

Саме тут була організована робота гуртків юних агротехніків, зоотехніків, працювало 7 оранжерей.

На земельній ділянці проводилася дослідницька робота за напрямками: рослинництво, овочівництво і квітникарство.

У  1939 році Дніпропетровська обласна дитяча  технічна та  сільськогосподарська станція було нагороджено дипломом ІІ ступеня на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві за дослідницьку роботу з виноградарства.

В 50–60-х роках минулого століття  на Україні  стали створюватись перші учнівські бригади. Багато цінних ініціатив в той час виникло на Дніпропетровщині. Юннатами Верхньодніпровського району був організований рух «озернят» –  послідовників майстра високих урожаїв кукурудзи Героя Соціалістичної Праці Марка Озерного. Юні натуралісти Мишуринрізької середньої школи Верхньодніпровського району підписали договір на змагання з Марком Остаповичем по вирощуванню кукурудзи.  Працюючи в  співдружності, вони зібрали 92,5 центнера кукурудзи з  гектара і  все високоякісне насіння передали у фонд свого колгоспу.

У 1955 році в школах області створюються ланки юних кукурудзоводів,  які  самостійно вирощують кукурудзу на загальній площі 1262 га.

У 1965 рік – в області працювало 128 учнівських виробничих бригад, за ним було закріплено 3354 га землі Наприкінці 80-х років нараховувалося 485 бригад з охопленням 37 тис. учнів, за якими було закріплено – 14560 га землі.

У ті роки робота в учнівських виробничих бригадах набуває нового змісту – учні проводять досліди за завданням вчених. Юні садоводи Томаківської середньої школи за завданням Кримського сільськогосподарського інституту на  площі 2 га вивчали розвиток пальметних та низькорослих сортів плодових дерев.

За  розробками Київської сільськогосподарської академії юні тваринники Новомосковського району створювали кролеферми, де відгодовували кроленят за  пропонованими схемами.

Поглиблюється професійна підготовка учнів.  Так,  у  Межівській школі   були   організовані  ланки:

«Юний механізатор», «Юна доярочка», «Юний тваринник» «Юний овочівник», «Пастушок», «Шовкова нитка», «Ягідка»,  «Полеводи», «Каченятко», «Курчатко», де учні набували теоретичних знань, які закріплювали на практиці.

На  облЕНЦ багато уваги приділяється птахівництву: збільшено кількість птахів різних видів. Юннати центру з задоволенням, починаючи з творчих об’єднань першого рівня працюють в зоокомплексі. Старших  юннатів цікавить більш складна  практична робота та  дослідництво за завданням вчених ДДAУ.

На високому рівні проводиться робота по формуванню професійної спрямованості старшокласників за  сільськогосподарським напрямком в Жовтневий СЮН  і Тернівський СЮН м. Кривого Рогу. Не дивлячи на те, що ще міські установи, тут на високому рівні працюють гуртки юних овочівників, садівників, кролівників. Юннати не один рік займаються сортовивченням овочевих і польових культур, вивчають вплив макро- і мікродобрив  на  врожайність, застосування стимуляторів вирощуючи сорти різні за строками збору врожаю і смаковими якостями, росту тощо.

Цікаво  і  змістовно проводять час діти, працюючи на зоокомплексах СЮН. Юннати виконують дослідницьку роботу по впливу комплексу мікроелементів на ріст і розвиток кролів, вивчають залежність якості пуху та його кількості від статі кролів,  вплив в різних кормових домішок на птиці.

Займаючись в цих гуртках, діти вибирають справу за вподобанням, у приємній для них формі отримують практичні навички роботи, а також можуть реалізувати свій потенціал дослідника.

Певний досвід роботи по профорієнтації учнів має Дніпропетровський район.  Центр  еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді практикує разом зі школярами району різні форми трудового виховання та  профорієнтації.  Учні  навчаються в профільних гуртках та Малій академії наук,  проходять практичні заняття з курсу «Агротехніка сільськогосподарських культур», літню виробничу  практику;   проводяться масові заходи за сільськогосподарським напрямком з  вшануванням агрономів, механізаторів, пекарів.  У центрі для  профорієнтаційної роботи та трудового навчання створені всі умови. З задоволенням працюють діти на навчально-дослідній земельній ділянці, у теплиці, оранжереї, парниках. Є також тваринницьке приміщення, де школярі доглядають кролів, займаються відгодівлею птиці.  Вуликами різних типів обладнана навчальна пасіка.

Багато уваги приділяється трудовому вихованню в Олександрійській СЗШ   Дніпропетровського району, де учні працюють на полях науково-дослідного центру  та  навчального господарства «Самарський», проводять  дослідницьку роботу по  сортовивченню овочевих та баштанних культур. Підгороднянські школи Дніпропетровського району і обласний еколого-натуралістичний  центр вже три роки поспіль заключають до- говір про співпрацю з інформаійно-дорадчею дільницею Фрунзенського міжрайонного управління водного господарства по проведенню профорієнтаційної роботи учнів та знайомства вчителів з новими технологіями вирощування сільськогосподарських культур та їх зрошування.

Унікальним  в   області  є   досвід роботи Жовтневої спеціальної школи-інтернату для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку. Більше 20 років колектив закладу працює над втіленням у життя  створеної ним моделі трудової школи за  системою А.  С.  Макаренка. Школа у власному користуванні має 119 га землі, 4 трактори, 6 одиниць автотранспорту, зернозбиральний комбайн «Нива»,  цехи по переробці сільськогосподарської продукції. Трудове становлення особистості залишається тут головним завданням навчально-виховного процесу, зміст і форми якого  допомагають учням набути певну професію.

Майбутньою школою трудового виховання можна вважати роботу профільних міні-шкіл «Молочного тваринництва», «Страусівництва», «Сучасного свинарства» та інших, які працюють завдяки тісній співпраці колективу Майської СЗШ Синельниківського району з сільськогосподарським підприємством акціонерним товариством закритого типу «Агро-Союз». Завдяки цьому учні отримують теоретичну базу і практичні навички роботи за різними напрямками сільського господарства. Це дає основу профорієнтації  і  визначенню дітей в подальшому житті, які,  як правило, залишаються в селі.

Знання трудові навички, набуті в школі, є здобутком на все життя. Учень, який знає ціну праці та може щось створити своїми руками, завжди знайде місце в житті й реалізує свої здібності.

І сьогодні, в рік 85-річчя юннатівського руху, молодь охоче експериментує, знайомиться з новими технологіями, реалізує свої здібності і нахили.