Запобігання та протидія домашньому насильству
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації.
Проблема насильства щодо жінок актуальна для всіх країн і суспільств без винятку. Домашнє насильство позначається на жінках і чоловіках, хлопцях і дівчатах. Однак світова статистика, а також статистичні дані з різних країн, включно з Україною, свідчать про те, що домашнє насильство нерозмірно зачіпає жінок.
Проведене 2019 року опитування під егідою ОБСЄ з питань насильства щодо жінок підтвердило масштаби, яких проблема насильства щодо жінок набула в Україні. Згідно з даними дослідження:
• 67% жінок стверджують, що з 15 років зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку свого партнера чи іншої особи. Найчастіше кривдниками є колишні партнери.
• Більшість жінок, що зазнавали насильства з боку свого нинішнього чи колишнього партнера або іншої особи, не зверталися до поліції з повідомленнями про найбільш серйозні випадки фізичного та/або сексуального насильства.
• 64% вважають насильство щодо жінок поширеним явищем, але 41% опитаних жінок вважає, що якщо чоловік проявляє насильство щодо дружини, то ця ситуація має вирішуватися всередині сім’ї. Крім того, майже кожна п’ята жінка вважає допустимим статевий акт без згоди між подружжям або партнерами, що проживають спільно.
У 2017 році в Україні ухвалено Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, яким встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Також законом внесено низку поліпшень до заходів із протидії домашньому насильству, зокрема, вдосконалено порядок надання послуг постраждалим особам, передбачено створення спеціальних підрозділи поліції для розгляду випадків домашнього насильства.
Нормативно-правові акти з питань запобігання та протидії домашньому насильству
Розроблені, прийняті та набули чинності понад 20 підзаконних актів, що унормовують запобігання та протидію домашньому насильству і насильству за ознакою статі, що дало змогу осучаснити систему міжвідомчої взаємодії:
Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:
• від 22.08.2018 р. № 654 „Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі”;
• від 22.08.2018 р. № 655 „Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі”;
• від 22.08.2018 р. № 658 „Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі”;
• від 10.10.2018 р. № 728-р „Про затвердження Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року”;
• від 23.01.2019 р. № 43 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”;
• від 20.03.2019 р. № 234 „Про затвердження Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі”;
• від 21.08.2019 р. № 824 „ Про затвердження типових положень про денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, та спеціалізовану службу первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі”;
• від 24.02.2021 р. № 145 „Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року”;
Накази Міністерства соціальної політики:
• від 01.10.2018 р. № 1434 „Про затвердження Типової програма для кривдників”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.10.2018 р. за № 1222/32674;
• від 11.12.2018 р. № 1852 „Про утворення Державної установи „Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.2018 р. за № 1458/32910;
• від 02.07.2019 №1037„Про затвердження форм документів, із яких формується особова справа постраждалої особи, влаштованої до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 р. за № 772/33743;
• від 30.11.2020 № 787 „Про затвердження Методики визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі ” зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2021 р. за № 36/35658.
Спільний наказ Мінсоцполітики та МВС:
• від 13.03.2019 № 369/180 „Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304;
Наказ Міністерства внутрішніх справ:
• від 04.05.2018 р. № 372 „Про внесено зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року № 622” зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 травня 2018 р. за № 576/32028;
Накази Міністерства освіти і науки:
• від 22.05.2018 р. № 509 „Положення про психологічну службу”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2018 за № 885/32337;
• від 02.10.2018 р. № 1047 „Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами”.
Наказ МОЗ:
• від 01.02.2019 р. № 278 „Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 березня 2019 р. за № 262/33233.
Міністерство соціальної політики України, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, ініціювало розробку та презентувало 21.03.2019 Паспорт Реформ щодо реагування на домашнє насильство та насильство за ознакою статі.
Відповідно до Паспорту Реформ стратегічними пріоритетами у сфері реагування на домашнє насильство та насильство за ознакою статі, є:
• попередження фактів домашнього насильства – формування в українському суспільстві нульової толерантності до цього явища, посилення готовності протидіяти проявам насильства;
• розбудова нової системи всеохоплюючого реагування на насильство, шляхом впровадження механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі;
• надання комплексних послуг орієнтованих на потреби постраждалих осіб та їх захист, розвиток спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
• притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності.
https://nssu.gov.ua/domashnye-nasilstvo3