Більшість птахів досі існують у природі завдяки різним захисним пристосуванням. Одне з них – гніздо. Ніхто гаразд не знає, як саме птахи навчилися їх будувати, як здогадалися, що в гнізді яйця не розкочуватимуться, а пташенята будуть надійно сховані від хижаків, та й перебуватимуть завжди під наглядом дорослих. Така адаптація властива лише птахам, ні в риб, ні в амфібій, ні навіть у рептилій ви її не зустрінете. Хоч вони й роблять гнізда, але їх не можна навіть порівнювати із пташиними.
Більшість учених вважає, що гніздобудування пов’язане із залицянням і паруванням птахів. Так, наприклад, самка крячка повертається на грудях слідом за токуючим самцем, який бігає навколо подруги з піднятими крилами. На місці «вертіння» самочки утворюється кругла виїмка. На цьому процес будівництва у цих птахів закінчується. Щоправда, деякі з видів крячків ідуть трохи далі: вони додають у заглиблення гілочки, травинки, гальку.
Певна річ, важко уявити собі, щоб уміння будувати складні домівки, які ми бачимо в інших птахів, розвинулось саме таким чином. Але і такий шлях не виключений. Адже і на дереві, і в траві птахи обов’язково знаходять зручну розвилку, яку встеляють гілочками, травинками, кінським волосом. І лише у процесі проштовхування, просовування, приминання будівельного матеріалу будівлі надається певна форма і розмір.
Фото 1. Гніздечко вівчарика весняного нагадує кульку
Що не вид – то своє гніздо. Досвідченому натуралісту, зовсім не обов’язково зачіпати гніздо, лякати птаха, щоб визначити, кому саме воно належить. Специфічний будівельний матеріал, розташування і розмір гнізда, характер будови – все це допоможе вам дізнатися про це.
Різні в птахів гнізда. У деяких видів колібрі, наприклад, діаметр гнізда дорівнює трьом сантиметрам, а у орланів воно може досягати двох з половиною метрів у діаметрі, трьох метрів по висоті і важити близько 2 – 3 тонн. Нічого дивного: інколи хижаки живуть в одному і тому гнізді все життя. Щороку вони реставрують його, от воно й стає таким величезним і важким.
Фото 2. Величезне гніздо орлана
Найчастіше ми зустрічаємо відкриті гнізда. У таких гніздах живе більшість наземних птахів і тих, які селяться на деревах. Будують їх різні птахи кожен по-своєму. У щиглика, наприклад, гніздо глибоке, заслане зсередини пухом, а от горлиця будує мілке гніздечко, з якого навсібіч стримлять лозинки.
Фото 3. Глибоке гніздечко щиглика
Співочий дрізд робить «гніздо-фортецю»: цементує лоток сумішшю перепрілої деревини, землі і свого посліду.
Фото 4. Гніздо-фортеця» співочого дрозду
Рідко птахи розташовують свої гнізда вище тридцяти метрів над землею. Більшість з них обмежуються 2 – 3 метрами. Як довго птахи будують свої гнізда? Хто як, тут все залежить від гормонального стану птаха. В середньому на це йде тиждень, а то й менше. Горобець інколи встигає все зробити, і якісно за три дні. Дивно роблять деякі волові очка: замість одного гнізда будують одразу кілька. Кладку роблять, звичайно в одному. Призначення і смисл фальшивих гнізд цих птахів поки що не розгаданий.
Дятли влаштовують гнізда у дуплах, але не приносять в них ані бадилиночки. Пташенята повзають по голому дну. А от якщо в дуплі оселиться синиця або мухоловка, вони обов’язково потурбуються про затишок і нанесуть м’якого пуху, трави, і будиночок їхній стане теплим і добротним.
Чи є птахи, яким гнізда не потрібні? Так, є. Імператорський пінгвін, який зберігає своє єдине яйце при собі, підтримуючи його лапами і складкою шкіри, що нависає над нижньою частиною живота.
Трава, вата, тополиний пух, волосся, тонкий дріт, ганчірки, глина, тріски, пір’я, камінці, папір, лозинки, очерет – ось далеко не повний перелік матеріалів, які використовують птахи для своїх будов.
Фото 5. Гніздечко сороки
Ремез плете свою «рукавичку» із пухнатого сім’я тополі, осики моху і трави.
Фото 6. «Гніздо-рукавичка» ремеза
Ластівки вправно послугуються мокрою землею і мулом, стрижні, щоб закріпити гніздо, застосовують слину. І от що цікаво. Більшість птахів турбується не лише про зручність, але й про ошатність свого житла. Чого тільки не нанесуть вони сюди часом: і кольорового паперу, і брошок, і скелець, надкриль жуків. У гніздах великих птахів знаходили яскраві м’ячі, пляшки, барвисті коробочки. А одного разу пара альпійських галок «обікрали» ювелірну крамницю – вони забрали золоті оправи для окулярів, щоб прикрасити своє гніздо.
Є ще одне цікаве питання: вчаться птахи будувати свої гнізда чи це інстинктивна здатність? Судіть самі. Одного разу був проведений такий експеримент. Чотири покоління ткачиків вирослі у неволі, де вони були позбавлені можливості будувати гнізда. Ніхто не сподівався, що п’яте покоління цих птахів зможе щось «створити». Але варто було їм одержати потрібний будівельний матеріал, як вони взялися до діла і невдовзі збудували гніздечка, анітрохи не гірші за ті, у яких жили їхні вільні родичі. Отже, інстинкт гніздобудування є визначальним.
Фото 7. Гніздо майстерного зодчого – ткачика
Але майстерність, швидкість, вибір матеріалу – це все приходить з досвідом, як і вміння гарно гнізда замаскувати. А те, що птахи вміють це робити, відомо багатьом. Якщо зяблик, скажімо будує гніздечко на тополі, то він замаскує його зелено-сірими лишайниками, а якщо на березі – тоді тоненькими смужками бересту.
Фото 8. Гніздо видатного маскувальника – зяблика
Безумовно, спостерігати за гніздами і їх мешканцями дуже й дуже цікаво. Але намагайтеся робити це якомога обережніше. Якщо ви часто підходитимете до гнізда, птах може залишити кладку. А може бути й таке: ви демонструєте гніздо, і яйця або пташенят, а інколи і дорослий птах, стануть легкою здобиччю хижака. Пам’ятайте це.
Матеріали підготувала:
Мізін Валерія Вікторівна
керівник гуртка «Юні зоологи»
КЗО „ДОЕНЦДУМ”