Про мисливців, які не полюють


Хто такі мисливці? Це люди, які полюють в дикій природі. Полювання — промисел або розвага, що полягають у пошуку, висліджуванні, переслідування і видобутку (тобто затримання або умертвіння) деяких видів диких тварин.


Промислове полювання служить для того, щоб скористатися продуктами тваринного походження (м'ясом, жиром, хутром, шкірою, кісткою, рогом, пухом, пером та ін.). Його метою може бути також знищення небезпечних, шкідливих тварин або тварин, що надмірно розплодилися. До полювання відноситься і вилов тварин живими для розведення, розселення в іншій місцевості, для використання в цирках і зоопарках, для наукових досліджень тощо.


Та в мисливців є ще і відповідальність перед природою. В селах Чумаки та Маївка Чумаківської сільської ради Дніпровського району мисливці завжди були, є і будуть. Це незвичайні люди: відчайдушні, непосидючі, активні і дуже відповідальні. Здавалося б для мисливця мисливський трофей – головна ціль. Але порядність і відповідальність на першому місці. Влітку мисливці заготовляють корм (сіно, гілки), взимку постійно підгодовують тварин.


Нещодавно трапилася незвичайна історія. Група мисливців Олійник В.Г. з особистим водієм дружиною Олійник Н.О. та онуком Іллею, Чорний О.С., Пожар Є.В. та Павленко П.Г. робили об’їзд мисливських територій. Дорога йшла понад зрошувальним каналом, в якому вони побачили лося, що сам не міг вибратися на сушу. Більше трьох годин знадобилося для того, щоб допомогти тварині. Для цього знадобилися спритність, сила, мотузки і основне – бажання допомогти. Спочатку тварина боялася і тікала. Згодом, ніби зрозумівши добрі наміри людей, прийняла допомогу.


Радості мисливців не було меж.


Вчасна допомога дала можливість спасти тварину, яка не так часто трапляється в нашій степовій зоні.


Таким мисливцям честь та хвала.