ВІД ТЕРЕН ДО СЬОГОДЕННЯ

 

 
Педан Юрій Федорович, директор комунального закладу освіти
„Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді”
 
В 2010 році юннатівський рух в Україні відзначає своє 85-річчя. Ця знаменна дата стала повштохом заглянути у минулі роки, дослідити чим була викликана необхідність залучити дітей до вивчення природи рідного краю та її збереження, кому належать перші наробки в цій святій справі.

Одним з перших наставників юннатів на теренах нашої області можна вважати Івана Яковича Акінфієва (1851–1919  рр.), який майже 40 років жив і працював на Придніпров’ї. Він був одним з фундаторів шкільної екскурсійної справи, обґрунтував комплексний підхід до вивчення природи рідного краю. Програмними можна вважати його праці: «О постановке преподавания естествознания в реальных училищах» і «Значение общеобразовательных ученических экскурсий». Викладені в них положення знаходять і нині втілення у програмах екологічного виховання учнів.

ШЛЯХ ДО ВЕЛИКОЇ НАУКИ

 
методист комунального закладу освіти
„Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді”
 
Багатством кожної  держави  в будь-яку історичну епоху була наявність талановитих та  обдарованих громадян, які завжди впливали і впливають на розвиток суспільства. Інтеграція України в загальноєвропейський простір потребує якісно нового підходу до освіти на основі розроблення нових напрямків роботи, об’єднання зусиль учених, педагогів, громадськості. Формування інтелектуального потенціалу нації взяла на себе Мала Академія Наук України та наукові товариства учнів, що відкривають дорогу обдарованій молоді, спрямовують її  на національні інтереси держави.

В Дніпропетровському обласному еколого-натуралістичному  центрі дітей та учнівської молоді створено  систему роботи з  обдарованою молоддю, спрямовану на роз виток  інтелектуальних і  творчих здібностей школярів, поглиблення та систематизацію  їх  знань у різ них галузях науки, сприяння їх духовному самовдосконаленню, професійній організації та підготовці до практичної діяльності.

ЗМОРШКИ ЗЕМЛІ 

 

Петро ЧЕГОРКА головний редактор часопису "Свята справа - ХХІ"

 

Витримавши багатолітній двобій з Людиною, (в якому немає переможців), Степ відступив. Останніми форпостами степової природи залишились балки. В них, як в своєрідних музеях просто неба, збереглися і слугують наочним свідоцтвом прадавньої природи краю ділянки різнотравно-ковилових степів, чагарників, лук, байрачних лісів. Тут же можна знайти відслонення гірських порід.

Дмитро Яворницький в «Історії запорізьких козаків» писав: «Характерним явищем запорізьких степів є так звані балки… – більш чи менш глибокі долини з пологими берегами, вкриті травою, часом лісом, які служать природними жолобами для стоку води з відкритих степових місць у ріки, річки, озера, лимани, прогної, єрики; мовою геологів балками називають мертві, недіючі, вкриті лісовою чи трав’янистою рослинністю яри. В історії балки мали певне значення як пункти поступової колонізації великої дикої й пустельної степової рівнини. В балках чи біля балок закладали спочатку бурдюги, потім зимівники й нарешті села сімейних і несі мейних запорожців. Усіх балок в степах запорізьких козаків була справді незлічена кількість, немов зірок у безмежному просторі небес».

Етимологи пояснюють походження слова «балка» запозиченням з тюркської мови («булак» – брудний потік, джерело; «балкан» – круті гори, порослі лісом). Вірогідніше, слово це – одвічно слов’янське, утворене від основи «бал», тої ж, що і слово «болото», «балище» – місце, де раніше була низина. У В. І. Даля: «Балка – длинный и широкий природный овраг в степях Малой Руси меж двух степных кряжей».

АГРАРНА ЮННАТІЯ

 

Алла Івану, методист комунального закладу освіти

„Обласний еколого-натураістичний центр дітей та учнівської молоді”

 

Праця  стає великим  вихователем,  коли  вона входить у духовне  життя наших  вихованців, дає радість дружби й товаришування, розвиває допитливість і любов до знан- ня,  породжує хвилюючу  радість подолання труднощів  та перше громадянське почуття,  почуття творця матеріаль- них благ, без яких  неможливе життя людини.

Василь Сухомлинський

 

Дніпропетровщина –  аграрно-промислова область,  яка  має  всі умови для розвитку сільськогосподарського виробництва при  наявності  зміни  форм  власності та складання ринкових відносин. На сьогодні в області діє 4870 фермерських підприємств: з них тваринницьких – 1058, селянських (фермерських) – 3812, сільськогосподарські   угіддя   займають  площу 2512,3 тис. га.

ЕКСПЕДИЦІЯ!

Дорога лягає сірою стрічкою та тікає десь за горизонт. У вікно, спочатку лагідно, потім при пікаючи, але привітно заглядають промінці сонця, мимо проносяться поля, степи, села, міста. В нашому автобусі весело та затишно: керівники, студенти, юннати. Разом співаємо пісні, граємо в ігри, а душу лоскоче приємне відчуття подорожі та очікування зустрічі з непізнаним ще багатством природи.

Що в душі у кожного – невідомо, але чітко відчуваєш заінтригованність та цікавість тих, хто з нами вперше, і щастя та захват тих, хто вже усвідомив весь сенс слова ЕКСПЕДИЦІЯ. Почалось! Перші зупинки, знайомство та роз поділ всіх учасників по секціях: геоботаніки, зоологи, гідробіологи. Слухаємо і занотовуємо керівників, відбираємо проби, досліджуємо, пізнаємо, робимо корисне. Все сплітається в душі та розквітає від чуттям задоволення та наповненості. Мабуть, саме так і повинна по чувати себе людина.