Про нас
ВІД ТЕРЕН ДО СЬОГОДЕННЯ
Одним з перших наставників юннатів на теренах нашої області можна вважати Івана Яковича Акінфієва (1851–1919 рр.), який майже 40 років жив і працював на Придніпров’ї. Він був одним з фундаторів шкільної екскурсійної справи, обґрунтував комплексний підхід до вивчення природи рідного краю. Програмними можна вважати його праці: «О постановке преподавания естествознания в реальных училищах» і «Значение общеобразовательных ученических экскурсий». Викладені в них положення знаходять і нині втілення у програмах екологічного виховання учнів.
ШЛЯХ ДО ВЕЛИКОЇ НАУКИ
В Дніпропетровському обласному еколого-натуралістичному центрі дітей та учнівської молоді створено систему роботи з обдарованою молоддю, спрямовану на роз виток інтелектуальних і творчих здібностей школярів, поглиблення та систематизацію їх знань у різ них галузях науки, сприяння їх духовному самовдосконаленню, професійній організації та підготовці до практичної діяльності.
ЗМОРШКИ ЗЕМЛІ
Петро ЧЕГОРКА головний редактор часопису "Свята справа - ХХІ"
Витримавши багатолітній двобій з Людиною, (в якому немає переможців), Степ відступив. Останніми форпостами степової природи залишились балки. В них, як в своєрідних музеях просто неба, збереглися і слугують наочним свідоцтвом прадавньої природи краю ділянки різнотравно-ковилових степів, чагарників, лук, байрачних лісів. Тут же можна знайти відслонення гірських порід.
Дмитро Яворницький в «Історії запорізьких козаків» писав: «Характерним явищем запорізьких степів є так звані балки… – більш чи менш глибокі долини з пологими берегами, вкриті травою, часом лісом, які служать природними жолобами для стоку води з відкритих степових місць у ріки, річки, озера, лимани, прогної, єрики; мовою геологів балками називають мертві, недіючі, вкриті лісовою чи трав’янистою рослинністю яри. В історії балки мали певне значення як пункти поступової колонізації великої дикої й пустельної степової рівнини. В балках чи біля балок закладали спочатку бурдюги, потім зимівники й нарешті села сімейних і несі мейних запорожців. Усіх балок в степах запорізьких козаків була справді незлічена кількість, немов зірок у безмежному просторі небес».
Етимологи пояснюють походження слова «балка» запозиченням з тюркської мови («булак» – брудний потік, джерело; «балкан» – круті гори, порослі лісом). Вірогідніше, слово це – одвічно слов’янське, утворене від основи «бал», тої ж, що і слово «болото», «балище» – місце, де раніше була низина. У В. І. Даля: «Балка – длинный и широкий природный овраг в степях Малой Руси меж двух степных кряжей».
АГРАРНА ЮННАТІЯ
Алла Івану, методист комунального закладу освіти
„Обласний еколого-натураістичний центр дітей та учнівської молоді”
Василь Сухомлинський
ЕКСПЕДИЦІЯ!
Що в душі у кожного – невідомо, але чітко відчуваєш заінтригованність та цікавість тих, хто з нами вперше, і щастя та захват тих, хто вже усвідомив весь сенс слова ЕКСПЕДИЦІЯ. Почалось! Перші зупинки, знайомство та роз поділ всіх учасників по секціях: геоботаніки, зоологи, гідробіологи. Слухаємо і занотовуємо керівників, відбираємо проби, досліджуємо, пізнаємо, робимо корисне. Все сплітається в душі та розквітає від чуттям задоволення та наповненості. Мабуть, саме так і повинна по чувати себе людина.
Страница 1 из 2
- 1
- 2