Домашнє насильство. Поняття та терміни.

Що таке домашнє насильство?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Які є види домашнього насильства?

Домашнє насильство проявляється у різних формах:
Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, постійний психологічний тиск, намагання вас тримати у постійній психологічній тривозі.
Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці.
Економічне насильство – позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення вас без ліків.
Сексуальне насильство – примушування до зайняття сексом без згоди, змушування робити неприпустимі для особи речі сексуального характеру, відео та фото зйомки сексуального характеру.

Усі види насильства небезпечні, тому що будь-який з них може привести до розладів психічного здоров’я або навіть до смерті особи.

Які заходи впливу можна застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство?

Законодавством встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);
2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків та може передбачати застосування таких заходів:
1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Важливо! Судові витрати у справах про видачу обмежувального припису не сплачуються.

Яка юридична відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства?

Відповідно до чинного законодавства особи, які вчинили домашнє насильство, можуть нести кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність.

Адміністративна відповідальність кривдника передбачена статтею 1732 КУпАП, згідно з якою вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі – умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, карається накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) або громадськими роботами  на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до десяти діб.

Кримінальна відповідальність кривдника передбачена статтею 1261 КК України, яка передбачає, що  домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілій особі завданої моральної та матеріальної шкоди.

Зокрема, постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Як діяти у випадку домашнього насильства або його загрози?

- розповісти про насильство тим, хто може допомогти;
- продумати дії на випадок повторного насильства;
- визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства;
- домовитися із сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують крики з квартири;
- у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки;
- унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої особи;
- заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.

Куди звернутися по допомогу?

Якщо ви зіштовхнулися з домашнім насильством або стали його свідком ‒ зверніться по допомогу за вказаними номерами телефонів.

“Гарячі лінії” | телефони довіри:
- Поліція, екстрений номер виклику поліції (повідомити про злочин чи правопорушення) – 102;
- Національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству – 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону);
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335; 116-123;
- Національна дитяча «гаряча лінія» – 0-800-500-225; 116-111;
- Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;
- Telegram-чат «Правова допомога протидії насильству»;

Важливо! Згідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, що включає такі види правових послуг як захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру.

Детальніше...

Сексуальне насильство під час війни є поширеним явищем як частина широкомасштабного нападу на цивільне населення або актів геноциду проти народу. Воно набуває масового характеру та вчиняється проти багатьох осіб із метою досягнення військових цілей, послаблення волі й супротиву громади, залякування і приниження.

З метою допомоги людям, працівники Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса підготували ряд пам’яток, присвячених попередженню злочинів та допомоги жертвам цих злочинів.

Якщо Ви перебуваєте в зоні активних бойових дій, за можливості – евакуюйтеся. У разі залишення в небезпечній зоні або в умовах окупації робіть все від вас можливе, аби зберегти життя та уникнути сексуального насильства.

Зверніть увагу на такі застереження:

- Під час окупації намагайтеся не залишатися наодинці й якомога рідше виходити на вулицю.
- У разі перебування на вулиці старайтеся не привертати до себе увагу, одягайтеся в непомітний одяг темних кольорів, не наносіть яскравий макіяж. Якщо маєте довге волосся – ховайте його під головним убором або капюшоном.
- На вулиці рухайтеся спокійно, цілеспрямовано, не озираючись.
 Будьте максимально зібраними і налаштуйте слух та зір на максимальну увагу.
- Не користуйтеся телефоном або іншими гаджетами, аби не привернути увагу. Видаліть із своїх гаджетів персональну інформацію, фото-відео та соціальні мережі.
- Не вступайте в розмови з незнайомими людьми, особливо з військовими, уникайте скупчень чи бесід навіть зі своїми сусідами чи знайомими.

При зустрічі з озброєними людьми насамперед пам’ятайте, що вони можуть застосувати зброю. Тому дотримуйтеся таких порад:
- Не підходьте близько, не намагайтеся переконати у чомусь, не просіть нічого.
- Уникайте зорового контакту: ані з метою викликати жалість чи співчуття, ані показати свою зневагу та ненависть.
- Не демонструйте національну символіку, приховуйте татуювання.
- Тримайте руки порожніми перед собою, не торкайтеся кишень.
- Не суперечте, якщо почуєте наказ, мовчки виконуйте, не вступаючи в розмову.
- Якщо доведеться відповідати на запитання, то говоріть коротко спокійним і чітким голосом, не тихо, але й не надто голосно.

Під час війни поширені різні форми сексуального насильства: зґвалтування, погрози зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусова проституція, примус дивитися на сексуальну наругу, сексуальне рабство, примусова вагітність, примусовий аборт, примусове оголення, які за певних умов вважаються воєнними злочинами.

За такі злочини передбачена кримінальна відповідальність і саме тому важливо фіксувати злочини та збирати докази, свідками чи постраждалими від яких ви стали, для притягнення винних до відповідальності, у тому числі в міжнародних судових установах. Ці злочини не мають строку давності.

Сексуальне насильство стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою. Не закривайтеся у собі та знайдіть людину, якій можна буде довіритися.

Для отримання психологічної, правової, інформаційної допомоги звертайтеся:

- Урядова гаряча лінія: 15-47
- Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116-123 (з мобільного)
- Електронна пошта: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
- Telegram: NHL116123
- Messenger: lastradaukraine
- Асоціація жінок-юристок «Юрфем»: +38 (068) 145 55 90;
- Контактний центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213103
- Громадська організація «Форпост» (психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів): +38 (096) 839 76 17; Telegram: @forpostcenter.
- Проект «Розірви коло»: 8 0800 500 335.
- Інституту когнітивного моделювання: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
У випадку загрози та спричинення сексуального насильства варто зробити наступне:
- звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
- повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру
(0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
- зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце(адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.

Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 0240) або електронною поштою (Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.).

Передати інформацію для подальшого розслідування можна:
- на сайті Офісу Генерального прокурора України;
- через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.
Для отримання психологічної, правової,
інформаційної допомоги звертайтеся:
- Урядова гаряча лінія: 15-47
- Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116-123 (з мобільного)
- Електронна пошта: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
- Telegram: NHL116123
- Messenger: lastradaukraine
- Асоціація жінок-юристок «Юрфем»: +38 (068) 145 55 90;
- Контактний центр системи безоплатної правової допомоги:
0 800 213103
- Громадська організація «Форпост» (психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів): +38 (096) 839 76 17;  
Telegram: @forpostcenter.
- Проект «Розірви коло»: 8 0800 500 335
- Інституту когнітивного моделювання: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.">Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

У випадку загрози та спричинення сексуального насильства варто зробити наступне:

- звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
- повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
- зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце(адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.

Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 0240) або електронною поштою (Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.).

Передати інформацію для подальшого розслідування можна:
- на сайті Офісу Генерального прокурора України;
- через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.
Для отримання психологічної, правової,
інформаційної допомоги звертайтеся:
- Урядова гаряча лінія: 15-47
- Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116-123 (з мобільного)
- Електронна пошта: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
- Telegram: NHL116123
- Messenger: lastradaukraine
- Асоціація жінок-юристок «Юрфем»: +38 (068) 145 55 90;
- Контактний центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213103
- Громадська організація «Форпост» (психологічна допомога та консультації лікарів психіатрів): +38 (096) 839 76 17;  
Telegram: @forpostcenter.
- Проект «Розірви коло»: 8 0800 500 335
- Інституту когнітивного моделювання: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Детальніше...

Лист ДОН від 06.11.2023 № 5846/0/211-23 “Про надання тематичних матеріалів щодо протидії домашньому насильству” та додатки до нього за Посиланням.

Детальніше...

Лист МОН від 15.11.2022 р. № 4/3297-22  “Щодо міжнародної акції “16 днів проти насильства”

Лист МОН від 10.11.2022 р. № 4/3250-22  “Щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства”

Лист ДОН від 01.06.2022 р. № 2285/0/211-22  “Про запобігання і протидію домашньому насильству”

Детальніше...