Дельфіни спілкуються між собою за допомогою клацання і свисту. Але про що саме вони розмовляють, лишається загадкою. Може про погоду або чи смачні анчоуси? А може, про дельфінят...
Матусям-дельфінихам пощастило: їм ніколи не доводиться вмивати своїх малюків, адже вони від народження плавають у воді й завжди лишаються чистенькими.
Очима побачити щось у морських глибинах важко, тому дельфіни спілкуються завдяки ехолокації. Відомо, що відбиті звукові сигнали сприймаються тваринами як картинка. Тож, коли вони використовують “звуковий ліхтарик”, отримують не звуковий хаос, а чіткі обриси оточуючих предметів.
Чи карають пустотливе дельфінятко?
Матуся дельфінятка дуже сувора і дозволяє малюкові плавати лише навколо себе. Якщо ж пустун не слухається і весь час намагається втекти, мати гукає його голосним розгніваним свистом. Певна річ, бешкетник може вдати, що не впізнав матусиного голосу. Але дельфіниху не обдуриш – вона знає, що маля запам’ятало її голос ще від народження, тому хитрунові завжди перепадає на горіхи.
Чи можна грати з дельфіном у морі?
Усміхнені метикуваті дельфіни вважаються ліпшими морськими друзями людей. Багатьом вони врятували життя під час корабельних аварій, а рибалкам допомагали заганяти рибу в сіті. На волі ці тварини часто працюють лоцманами, а в дельфінаріях лікарями, зцілюючи хвороби людей. Проте в морі дельфіни часто стають небезпечними. Якщо самка втратила дитинча, то може відбуксирувати плавця в море, гадаючи, що то її маля.
Матеріали підготувала
керівник гуртка Радзіковська Л.О.