Лише уявіть, скільки на світі звірів і в кожного з них особливий хвіст. У крота він короткий, щоб не чіплятися за коріння й камінці у вузькому підземному коридорі.
Натомість лісовим тваринам довгий хвіст украй необхідний. У чіпкохвостих мавп хвіст ніби п’ята рука. Хапаючись ним за гілку, примати виснуть на ній, а вільними лапами зривають фрукти чи роблять щось інше.
Згадай, як канатоходець ходить по канату під куполом цирку, балансуючи з довгою жердиною в руках. Важкий довгий хвіст великого кенгуру нагадує дещо подібне, дозволяючи звіру тримати рівновагу під час стрибків.
Мавпам, куницям, білкам та деяким іншим тваринам хвіст також допомагає спритно пересуватися поміж віття і не падати. Коли ж вони перестрибують з дерева на дерево, хвіст править їм за кермо.
А от водні тварини використовують хвіст і як кермо, і як весло одночасно. Риби, саламандри, тритони й крокодили рухають ним вправо-вліво, а кити, дельфіни, тюлені, бобри і калани – угору-вниз.
Пернаті чудово тримаються в повітрі, змахуючи крилами, але хвіст збільшує маневреність і править їм за гальмо. Придивися, як сідають голуби, розгорнувши широким віялом і підібгавши хвіст.
У деяких тварин хвіст – своєрідне посвідчення особистості. Гримучу змію важко сплутати з будь-якою іншою, бо на кінчику її хвоста є “брязкальце”.
Для багатьох тварин хвіст – єдина зброя. Скат-хвостокол, що живе в Чорному морі, зовні схожий на велику сковорідку з ручкою-хвостом, а біля основи хвоста у нього росте довгий плоский шип. Ним скат б’є ворогів, що зважуються напасти на нього. А бики, коні, зебри, віслюки, антилопи і навіть величезні слони відганяють хвостом набридливих комах.
Для деяких ящірок хвіст – рятівник. Якщо хижак схопив ящірку за хвіст, вона відкидає його і тікає. Але вдруге ящірка вже не здатна на такий трюк.
Тушканчики і ящірки-шипохвости відкладають надлишок жиру в основу хвоста, мов у комору.
Матеріали підготувала
керівник гуртка Радзіковська Л.О.