Соціальна поведінка


Усі тварини взаємодіють із особинами свого виду. Не пов’язана з розмноженням поведінка живих істот, яка спостерігається під час спілкування з особинами одного виду, називається соціальною. Одні види мають складну соціальну поведінку, інші – прості взаємовідносини. А деякі тварини взагалі спілкуються лише під час періоду розмноження.


Тварини можуть утворювати численні групи, але при цьому не обов’язково мати складні поведінкові реакції. Такі відносини можна спостерігати між особинами у косяку риб або скупченні медуз.


Жити у групі безпечніше, адже сотні пар очей і вух швидше помічають хижака, а ворогам стає важче обрати окрему жертву. Проте на обмеженій території численним тваринам потрібно роздобути достатню кількість їжі. Птахам трохи легше, адже здатність до польоту дозволяє без проблем долати великі відстані.


Звичайно, що хижі птахи і ссавці не утворюють постійних численних угруповань, адже в такий спосіб їм важче знаходити їжу.


Тукани

 


У разі небезпеки захищають один одного. Завжди прагнуть дати хижаку одностайну відсіч і врятувати поранених родичів. Птахи навіть ночують у дуплах дружною компанією. При цьому буквально кладуть хвіст на спину, щоб зручніше розташовуватися у дуплі. Останній птах до схованки залазить задом наперед.


Мурахи-кравці

 


Коли ці мурахи потребують нове житло, то підшукують дерево з великим міцним листям. Дорослі особини злагоджено стягують краї сусіднього листя. У цей час особини з личинками у щелепах починають “шиття”. Личинки мурах-кравців виділяють особливу, міцну клейку нитку, за допомогою якої комахи скріплюють листя. Врешті, виходить зелений мурашник-колисочка. Сім’я може жити у кількох гніздах, але самка-матка лишається тільки одна на сім’ю.


Джмелі

 


Влаштовують гнізда під землею, найчастіше у покинутих норах гризунів. Перезимувавши, самка-засновниця самотужки починає збирати нектар і квітковий пилок, будувати стільники бочкоподібної форми, забезпечуючи майбутнє потомство їжею та домівкою.


Потім з’являється перше покоління – найдрібніші робочі джмелі, які допомагають засновниці у “хатніх” справах. Крупніші робочі особини, які з’являються на світ пізніше, вилітають на пошуки провіанту. Наприкінці літа з’являються джмелині самці та майбутні засновниці – самки.


Плямиста гієна

 


Утворюють складні угруповання, клани, у яких домінують самки. Донька, що подорослішала, займає наступне за матір’ю положення. Молоді самці переходять до іншого клану.


Це унікальний приклад більш високого соціального стану самки в угрупованні хижаків.


Риби-папуги

 


Якщо пара втрачає самця, самка може замінити його і зайняти територію, приймаючи на ній у період розмноження іншу самку.


Бізон

 


Живе у стаді, основу якого становлять споріднені самки з телятами. Ці групи, у свою чергу, зливаються у величезні скупчення тварин. Раніше в них нараховувалися тисячі, а нині сотні особин! Зрозуміло, що чим більше стадо, тим далі тваринам доводиться кочувати у пошуках густого травостою.


Стадом завжди керує стара досвідчена самка. Вона водить підопічних до пасовищ і водопоїв. Самці лише супроводжують самок, але якщо зачують хижака, утворюють оборонний фронт із того боку, звідки загрожує небезпека.


Терміти

 


Представляють найвищий щабель складновлаштованих спільнот комах.


На відміну від мешканців мурашника чи бджолиного вулика, населення термітника складається порівну із самок і самців.


У багатьох видів термітів дорослі особини чітко поділені за кастами: є робітник, солдати (захисники) і навіть окрема каста фуражирів – тих, хто шукає провіант за межами термітника.


Розмножується одна статевозріла пара термітів – так званні “цар” і “цариця” .


Матеріали підготувала
керівник гуртка Радзіковська Л.О.