Життя під водою дивовижне та різноманітне. Від крихітних планктонних істот до величезних китів, у Світовому океані мешкає безліч різних рослин і тварин. Океан відіграє важливу роль у регулюванні клімату Землі та забезпечує киснем атмосферу. Він також є джерелом їжі та засобів для існування для мільйонів людей у всьому світі. Однак океан стикається з низкою загроз, зокрема зміною клімату, забрудненням і переловом. Ці загрози ставлять під загрозу життя під водою та людей, які залежать від нього.
Забазпечення життя під водою - збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку.
Риби - група хребетних тварин, що в процесі еволюції сформувалась у водному середовищі і живе тільки у ньому. У світовій фауні нараховується близько 21 тис. видів риб, з них в Україні - близько 200. Поширені риби у найрізноманітніших водоймах: океанах, морях, річках, озерах, ставках. У зв'язку з життям у водному середовищі у риб сформувалися ознаки, що дозволяють їм існувати у даному середовищі. У тілі риб виділяють три відділи: голову, тулуб, хвіст. Між головою і тулубом розміщена зяброва щілина, а між тулубом і хвостом - анальний отвір. Органами руху є плавці. На тулубі є парні (грудні та черевні) і непарні (спинний, хвостовий та анальний) плавці. За допомогою парних плавців риба піднімається і опускається в товщі води, повертає тіло, зберігає рівновагу. Непарні плавці надають тілу стійкості. Уздовж тіла від голови до хвостового плавця тягнеться бічна лінія, завдяки якій риби сприймають коливання води, напрям руху здобичі або хижака, рухи власного тіла тощо. Органи дихання риб - зябри. У кісткових риб вони містяться на чотирьох зябрових дугах. На зовнішньому боці зябрових дуг містяться зяброві пелюстки, пронизані густою сіткою капілярів, де відбувається газообмін. Дихає риба киснем, розчиненим у воді. Риби, що живуть в умовах постійного або сезонного браку кисню у воді, можуть використовувати кисень повітря. Багато видів просто заковтують бульбашки повітря. Цей пухирець утримується в ротовій порожнині, надходить до спеціальних придатків дихальної системи або проковтується.
Світ мешканців водного середовища дуже різноманітний. Хоча кисню у водному середовищі не так багато, як у наземно-повітряному, тварини пристосувалися забезпечувати себе цим життєво необхідним газом. Так, риби вбирають розчинений у воді кисень за допомогою зябер. Дельфіни і кити живуть у водному середовищі, але киснем забезпечують себе за його межами. Для цього вони час від часу піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря.
Риби взимку ніяк не можуть полетіти з річки до теплого моря.
Здається, найнезатишніше місце – це глибини ставків та річок. Там, як ми всі знаємо, мокро і холодно. А то й взагалі твердо. Тобто вода перетворюється на кригу. Насправді рибі під водою не мокро. Та й замерзнути риба не боїться, бо не надто мілкі річки і ставки не замерзають до дна. Тож під кригою риби живуть своїм риб’ячим життям.
Чого боїться риба?
Всі-всі-всі риби бояться, що крига вкриє всю поверхню і у воді не вистачатиме кисню. Риби проганяють воду через зябра саме для того, щоб виловити кисень. Так вони дихають. Та крига накриває воду дуже щільно. І за деякий час риби починають задихатися. В холодні зими в річках і озерах можуть загинути тонни риби! Тому люди пробивають в кризі ополонки – віддушини. В них вставляють пучки очерету – так ополонка довго не замерзне. До таких віконець відразу припливає багато риби – подихати. І тоді її можна хапати просто руками! Але ніхто цьогориба2 не робить. Адже в цей момент риба – не здобич, а жива істота, яка прийшла по допомогу. Хіба можна зрадити її довіру?! Так само не дозволяється вигрібати рибу із зимувальних ям.. Адже навесні просто нікому буде вивести риба в ополонкенових мальків. Риби просто більше не буде.
Поговоримо про види риб, які по-різному взимку пристосовуються до життя.
Риби-ведмеді
Деякі риби на зиму… впадають у сплячку! Ну просто як ведмеді! У них навіть такі собі барлоги є. Називаються вони – зимувальні ями. Теплолюбні риби, такі, як короп, карась, линриба, білий амур, ще в жовтні-листопаді збираються у величезні зграї і стають у зимувальних ямах. До кінця лютого риби стоять там, майже не рухаючись і ледве дихаючи. Цікаво, що в зимувальні ями риби «пакуються» за розміром. В одній ямі – величезні, в іншій – трохи менші. Так краще зберігати тепло.
Риби-хитруни
А от яскраві окуні зимують коло підводних джерел. Адже температура там зазвичай вдвічі вища, ніж в інших місцях водойми: від+8 до +10*С. Окрім того, джерельна вода насичена киснем. Та згодом окуні повертаються до звичного життя. А от карасі зариваються під затонулим листям чи пірнають у мул. І чекають там, поки температура води не стане хоча б +3,5*С.
Про деяких мешканців водойм України
Жук-плавунець (малюнок 1) - велика комаха українських прісних водойм. Плоске, гладке й заокруглене тіло жука розтинає воду, наче підводний човен. Задня пара ніг плавунця схожа на весла. Завдяки ним жук плаває з такою швидкістю, що може позмагатися з рибою. Жук-плавунець дихає киснем повітря. Час від часу він виставляє з води задній кінець тіла. Через наявні в ньому спеціальні отвори повітря потрапляє в організм жука.
З водним середовищем пов’язано життя крижня (малюнок 2) - великої дикої качки. Завдяки перетинкам між пальцями ніг, цей водоплавний птах вправно плаває. А от на березі крижень рухається повільно. Птах довго перебуває на воді, іноді спритно пірнає, але не намокає. Цьому сприяють водовідштовхувальні речовини, якими вкрите пір’я, а також маленькі бульбашки повітря між пір’їнками.
У водоймах і на їхніх узбережжях мешкає бобер (малюнок 3). Плавальні перетинки на ногах допомагають бобру рухатися у воді, а хвіст у формі весла - змінювати напрямок руху. Тобто хвіст бобра виконує роль керма. У разі небезпеки бобер голосно плескає хвостом по воді й пірнає, що є сигналом тривоги для інших бобрів.
Бобри - вправні інженери і будівельники. У крутих берегах вони риють нори з кількома входами, які розташовані під водою. Там, де немає можливості вирити нору, наприклад у болотистій місцевості, бобри споруджують хатки. Для цього численні гілочки скріплюються мулом і землею. Хатка бобра нагадує купку хмизу, та насправді це надійна фортеця від ворогів і укриття для зимівлі.
Бобри, які мешкають на неглибоких річках, будують греблі. Бобер здатний підгризати рослини під водою. Але ж існує загроза захлинутись! Щоб цього не сталося, губи опиняються позаду передніх зубів, щільно притискаються і вода не проникає до рота. Мешканці водного середовища риби є окрасою акваріумів. Риби належать до тварин, які не мають постійної температури тіла, тобто до холоднокровних. Температура їхнього тіла приблизно на 1 °С вища за температуру навколишнього середовища. Отже, слід виміряти температуру води в акваріумі й додати один градус.
Тварини - мешканці водних глибин перебувають у суцільній темряві. Їхні очі або дуже великі, щоб вловлювати світло, або взагалі відсутні. У деяких глибоководних організмів є світні органи. У водному середовищі менше світла, ніж у наземно-но-вітряному. Тому водяні рослини зростають здебільшого в неглибоких, достатньо освітлених місцях. З глибиною кількість світла зменшується, тому рослин стає менше.
У холодних морях температура води низька, але й там не припиняється життя. Тут мешкають тварини доволі великих розмірів - морські слони, моржі, тюлені та інші. Як вони пристосувались до існування за цих умов, не маючи густого хутра чи пір’я, які б рятували їх від холоду? Виявляється, ці тварини під шкірою мають товстий прошарок жиру, товщина якого може сягати півметра. Це і є їхнім надійним захистом.
Джерела інформації:
Топ-3 відео про життя риби під водою:
https://www.youtube.com/watch?v=h7_xE19E_aY
https://www.youtube.com/watch?v=3sLE94rfFNk
https://www.youtube.com/watch?v=oHpaAEMxowY
Підготувала:
Алещенко Натілія Олександрівна,
керівник гуртка